Платіжна система, що складається з однієї системи валових розрахунків у режимі реального часу ( RTGS ) кожної з держав-членів, що входять до Євросистеми. Національні системи RTGS пов’язані між собою через систему інтерлінкінгу, що дозволяє в той же день обробляти транскордонні кредитні перекази по всій території єврозони. – Системи RTGS держав-членів, які не входять до єврозони, також можуть бути пов’язані із системою TARGET, але тільки якщо вони можуть обробляти платежі у євро. – наприкінці 2002 року ЄЦБ оголосив про реорганізацію системи TARGET (під назвою TARGET2); її було введено в дію 19 листопада 2007 року. Протягом 2011 року через TARGET2 у єврозоні пройшло майже 600 000 млрд євро. Це відповідає платежам на день у розмірі порядку величини річного валового національного продукту Німеччини, який у 2010 році становив приблизно 2 500 млрд. євро. – Слід зазначити – що часто спотворюється у звітах! -Див. Віддалений доступ, Система переказу капіталу, електронна, Рада SEPA, Єдина європейська платіжна зона (SEPA), зловживання TARGET-Див. Щорічний звіт ЄЦБ за 2003 рік, , 93 і далі, Щомісячний звіт ЄЦБ за листопад 1999 року, стор 49, Щомісячний звіт ЄЦБ за квітень 2002 року, стор 58 і далі, Щомісячний звіт ЄЦБ за квітень 2004 далі (дуже докладний), Річний звіт Дойче Бундесбанку за 2002 рік, стор. 129 і далі, Річний звіт ЄЦБ за 2004 рік, стор. 95 і далі (з деякими оглядами), щомісячний звіт Німецького Бундесбанку за вересень5 і далі (переваги та недоліки системи; поточні поліпшення), щомісячний звіт Німецького Бундесбанку за грудень 2005 року, стор. 29 і далі (докладне подання платіжних систем з численними оглядами), щомісячний звіт ЄЦБ за вересень 2006 року, V (презентація, поточні огляди), Річний звіт 2006 Німецького Бундесбанку, стор. Річний звіт 2007 ЄЦБ, стор. 116 і далі (використання системи; огляд операцій), стор. 167 (запуск TARGET2), стор. 169 (постійні покращення), ЕЦБ Monthly Bulletin November 2008, p. 107 ff. (Детальна, хрестоматійна вистава; огляди), ECB Annual Report 2008, p. 127 ff. (постійний розвиток; огляд платежів), Deutsche Bundesbank Annual Report 2009, p. 119 f. (Центральні банки Євросистеми повинні використовувати Target; p. 120: огляд операцій безготівкових платежів Deutsche Bundesbank), ECB Annual Report 2009, p. 117 і далі (прогрес у системі Target 2), Щомісячний звіт Німецького Бундесбанку за жовтень 2010 року, стор. 133 (безготівкові платіжні операції в Німеччині), Щомісячний звіт ЄЦБ за жовтень 2011 року, стор. 36 та далі подання (огляди; посилання), Річний звіт ЄЦБ за 2011 рік, сс. 97 та ін. Щомісячний звіт Дойче Бундесбанку за березень 2012 року, стор. 28 (пояснення незвичайних залишків; огляд), Річний звіт Дойче Бундесбанку за 2012 рік, стор. 113 (високе визнання системи), Річний звіт ЄЦБ за 2014 рік, стор. (Оцінюються операційні ризики), а також відповідний Річний звіт ЄЦБ, глава “Інтеграція фінансових ринків”, Щомісячний звіт Дойче Бундесбанку за січень 2014 року, стор. 75 (огляд цільових залишків з 2008 року).
Увага: Фінансова енциклопедія захищена авторським правом і може бути використана лише з метою без спеціальної згоди!
Univerzitný profesor Dr. Gerhard Merk, Dipl.rer.pol., Dipl.rer.oec.
Profesor Dr. Eckehard Krah, Dipl.rer.pol.
E-mailová adresa: info@jung-stilling-gesellschaft.de
https://de.wikipedia.org/wiki/Gerhard_Ernst_Merk
https://www.jung-stilling-gesellschaft.de/merk/
https://www.gerhardmerk.de/