Принцип “надто великий, щоб врятувати” також називають принципом ” занадто великий, щоб врятувати”

Якщо не зазначено інше, йдеться про те, що національний банк настільки великий, що його вже не може врятувати порівняно невелика держава. Це також називається системно важливою фінансовою установою (Sifi). – Ісландський банк Kaupthing збанкрутував у 2008 році і втягнув усю країну в державне банкрутство. Union Bank of Switzerland (UBS) зазнав збитків у розмірі 20 мільярдів швейцарських франків і передав державі токсичні цінні папери на суму майже 40 мільярдів швейцарських франків у 2008 році: загалом майже чверть усіх федеральних податкових надходжень у 2009 році. За достовірними підрахунками, неплатоспроможність USB могла призвести до короткострокового навантаження на національну економіку до тридцяти відсотків валового внутрішнього продукту. – У 2008 році два голландські лідери ринку повідомили про те, що їхні активи втричі більші, ніж у всієї держави за рік. Найбільший голландський банк ING – скорочення від Internationale Nederlanden Groep – у середині 2010 року мав непогашені борги, які вдвічі перевищували валовий внутрішній продукт Нідерландів. У 2009 році валовий внутрішній продукт Іспанії не становив і половини суми, що лежить без руху на балансах трьох найбільших іберійських банків. – Картина стає ще більш разючою, якщо подивитися на фінансову систему країни загалом. У Великій Британії платіжні зобов’язання всіх установ у 2010 році у п’ять з половиною разів перевищували обсяг економічного виробництва; у Швейцарії в той же час вони були вшестеро більше. – Криза субстандартного кредитування і фінансова криза , що послідувала за нею , ясно показали, що великі банки можуть поставити свої країни у скрутне становище і навіть збанкрутувати їх. – Див. банківський нагляд, європейський, бонус, заборона торгівлі власними коштами, ісландська банківська пастка, ризик, системний, механізм зворотного зв’язку, олігополія Sifi, суверенні фонди добробуту. – Порівн. Звіт про фінансову стабільність за 2012 рік, стор. 98 (небезпеки, що зберігаються, пов’язані з крахом глобально взаємопов’язаних інститутів).

Увага: Фінансова енциклопедія захищена авторським правом і може бути використана лише з метою без спеціальної згоди!
Univerzitný profesor Dr. Gerhard Merk, Dipl.rer.pol., Dipl.rer.oec.
Profesor Dr. Eckehard Krah, Dipl.rer.pol.
E-mailová adresa: info@jung-stilling-gesellschaft.de
https://de.wikipedia.org/wiki/Gerhard_Ernst_Merk
https://www.jung-stilling-gesellschaft.de/merk/
https://www.gerhardmerk.de/

Zitieren

Merk, G. (Hrsg.): „Принцип “надто великий, щоб врятувати” також називають принципом ” занадто великий, щоб врятувати”“. In: Finanz- und Wirtschaftslexikon. https://www.gerhardmerk.de/%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bd%d1%86%d0%b8%d0%bf-%d0%bd%d0%b0%d0%b4%d1%82%d0%be-%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d1%89%d0%be%d0%b1-%d0%b2%d1%80%d1%8f%d1%82%d1%83%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d1%82/ (Stand: 10.09.2022).

Die von Universitätsprofessor Dr. Gerhard Merk begründete Sammlung wird seit Herbst 2014 von Professor Dr. Dr. h.c. Eckehard Krah redaktionell fortgeführt und um neue Begriffe ergänzt. Sollten Sie Fehler entdecken oder sonstige Hinweise haben, schreiben Sie an: info@ekrah.com

12 Seitenaufrufe dieser Seite